Місто в Львівській області з населенням в 25 тис чоловік, перша згадка про яке датується аж 1423 роком.
Почнемо з найкрасивішою будівлі Золочева, як на мене. Знаходиться вона майже біля замку, навпроти будинку культури в провулку:
Традиційна будівля для західноукраїнських міст – ратуша, на яку очевидно не вистачило фарби одного кольору:
Поруч з ратушою пам”ятник В”ячеславу Чорноволу:
А поруч з пам”ятником клумба з гербом міста. З гербом місцеві управлінці не парились. Вони об”єднали чотири герба, що використовувались містом за Речі Посполитої і Австро-Угощині і по середині поставили зображення башти Золочівського замку. Новий герб готовий:
Прикраса міста – Вознесенський костел. Був побудований в 1730 році. З 1788 року по 1838 тут розташовувались склади!.За радянських часів це був єдиний діючий костел між Львовом і Збручем:
Вулиця Святого Тудора:
Фонтан і діти:
Золочівський замок був зведений в 1634 році на кошти Якуба Собеського.
Захищали фортецю чотири потужних бастіони, на яких встановлено невеличкі вежі. Південний бастіон:
Південна вежа:
Існує версія, що замок будували полонені турки і татари. Потім ці товариші асимілювались і навіть своє село заснували, але спокійно їм не жилось – вони організували бунт. Бунт був придушено, а 300 повстанців було спалено. В 1672 році турецькі війська здобули фортецю після шестиденної облоги:
В 1801 році господарем замку став граф Лукаш Комарницький, який частково відновив Великий палац. Правда, потім Комарницькі позбулися замку, віддавший його в аренду австрійцям, які в свою чергу використовували якого як кошари, ну а місце населення почало розтягувати фортецю на буд. матеріали.
Великий палац:
В 1873 році австрійський уряд викупив цю фортецю і влаштував тут в”язницю. Оскільки в”язниця тут проіснувала аж до 1954 року, інтер”єр палацу було втрачено повністю. Тут катували людей і НКВД, і Гестапо. Комуняки під час спішного виступу в 1941 році стратили тут 600 чоловік.
Фантастичний Китайський палац було зведено в кінці XVII століття, якраз тоді була мода на все китайське:
Хоча спочатку це була лише галерея-ротонда і лише в наступному столітті з”являються бічні прибудови. Після в”язниці в замку було ПТУ, а в Китайському будиночку розміщувались майстерні. Лише в 80-х роках XX cт цю всю красу передали Львівський галереї мистецтв:
До брами замку, веде равелін – допоміжна фортефікаційна споруда, яка прикривала фортечні мури від артилерійського вогню і атак противника. Равелін не оригінальний, а був збудований кілька років тому.
Міст через рів до фортеці теж не “оригінальний”. Після розкопок під ними знайшли завалений вхід, який мабуть слугував для вилазок:
Головна таємниця замку – здоровенні каменюки що лежать біля входу на подвір”ї фортеці. Їх було знайдено на околиці сусіднього села. Згідно легенди, якщо вставити палець в дірку і повернути його, може здійснитись духовне бажання (повернути ліворуч), або матеріальне (повернути праворуч). Хоча є більш правдоподібна версія – на каменюках зашифрована історія кохання однієї панянки до якогось художника:
