Ялта -

Ялта влітку і Ялта взимку це зовсім різні міста. Зимова, майже весняна, Ялта це спокійне і тихе місто зі своїм колоритом:

Як і всі туристи, спочатку ми поперлись на набережну. А на набережній все по-старому. Хвилі б”ють:

Люди ходять:

Лебеді плавають:

Ну хіба що катери відпочивають, а не стоять біля причалів:

Пам”ятник Олександу Ханжакову – засновнику Ялтинської кіностудії:

Костел непорочного зачяття на вулиці Пушкинській. Був побудований в 1906 році, а гроші на нього всією католицькою громадою України збирали. Дзвіниці в костела немає:

В Ялті взагалі не видно зими, хіба що на гори подивитись. А так, таке собі дуже холодне літо 🙂 Все зелене:

Навіть щось вже зацвіло в місті:

Без Леніну вид на гори (2013), якось би не цікаво виглядав 🙂

Вірменська церква в Ялті була побудована на початку XX ст:

До неї ведуть сходи, які складаються зі сто сходинок:
https://lh3.googleusercontent.com/pw/ACtC-3dUc4nXuatths4PWN8gt8G9KMmqqmQgLGuUQ0fhI13A1qKxKYja4Q6tIApGg9ryDomRNXkXzL6w4xFqTDN4QnA2bEr9lFebNpYmhm0Hkfzww5lbiSa4O03iqg3AXHx2eJ7GYO3fsugiAgCqpGjqElS0=w1000-h667-no?authuser=6

Церкву зведено на кошти бакинського нафтопромисловця Тер-Гукасяна в честь своєї дочки, яка похована в усипальниці при храмі:

Ще одна культова споруда Ялти – храм Святого Олександра Невського. Храм побудований на честь Олександра II, будівництво почалось в 1891 році.Саме цікаве те, що в 1938 храм закрили, а дзвони відправили на переплавку, але в 1942 році німці дозволили проводити в храмі богослужіння: