Перша письмова згадка про Тульчи датується 1607 роком, хоча спочатку воно мало назву Нестервар. Як і в будь-якому містечку Вінничини тут панували поляки, татари й козаки.
Своєму розвитку в кінці XVIII Тульчин має завдячувати графу Cтаніславу Потоцькому. В 1782 році, після семи років будівництва, він закінчив зводити тут “Подільський Версаль”:
Французький садівник розбив перед палацом фантастичний сад з фонтанами, містками, статуями і альтанками, а дружина Потоцького побудувала тут турецьку лазню. В маєтку був зимовий сад та театр. Наразі фантастичний сад виглядає так:
Чудовий сад, які і театр з лазнею, був знищений в 1917 місцевиви комсомольцями. Сам палац після смерті Потоцького переходив з рук в руки його нащадків, аж поки в 1892 році його не було продано державі, яка організувала тут казино. З обох боків палацу розташовані здоровенні флігелі, до яких вели галереї. Лівий флігель перебуває у жахливому стані, а галерею до нього взагалі розібрали, бо ледь трималась, але пообіцяли відновити (ага…):
Правий флігель трішки відремонтований, та й тому що там розміщується адміністрація музичного училища:
На задній фасад взагалі страшно дивитись:
Є в Тульчині і Малий Палац, де тепер розташовується ветеринарний технікум. В 1796 та 1797 тут розташовувся штаб Другої імперської армії на чолі з фельдмаршалом Суворовим:
Будівельні здобутки Потоцького не обмежується лише палацами. В 1792 на кошти графа був побудований домініканський костел. В цому костелі він вінчався зі своєю дружиною Софією, для якої потім побудував легендарний Софіївський парк в Умані. По центру зверху – фельдмаршал Суворов:
Оригінальний місцевий РАГС, побудований в 1912 найбагатішим купцем Тульчина Розенфельдом. Розенфельд побудувавй його для своєю дочки Юлії, яка вийшла заміж за купця Глікха.
Стоматологічна поліклініка:
Костел Розарії діви Марії (початок XX століття)
В Тульчині не економлять на табличках:
