В 1822 імператор Александр I з метою розвитку винного промислу на території біля Дністровського Лиману, запросив до України французів. Їхали французи зі швейцарського кантону “Бо” до Шабо більше трьох місяців. Першими почали тут вирощувати виноград турки, які назвали цю місцевість “Аша-Абаг” ( тому що нижче Аккерману), а французи спростило назву до “Шабо”
Наразі це потужний український виробник алкогольних напоїв, який займає майже 18% українського ринку коньяків, та 4,8 % ринку вин. Площа виноградників компанії – 1100 га.
В 2009 році компанія відкрила Центр культури вина “Шабо”, де будь-хто може ознайомитись з історією виробництва вина. П’ять колон символізують певні епохи в виробництві вина. Крайня з ліва – жахлива радянська.
Сорт вина “херес” любить спокій, тому на підвал з хересом можна подивитись лише через скло. Взагалі-то херес ще на початку 20-го століття виробляли лише в Іспанії, але молдавський технолог, під час екскурсії на іспанському заводі, примудрився вкрасти трішки хересних дріждів 🙂 Так це вино з”явилось і в нас:
Ємності для зберігання білого вина:
Цех первинної обробки винограду. В середині цистерни мішок, в який закачують повітря. Надуваючись, мішок починає давити виноград, але має давати його так, щоб всі кісточки були цілими. Роздавлена кісточка це 100% зіпсоване вино:
Для того щоб передбачати всіляку заразу, яка може знищити виноград, пере ним саджають троянди. Спочатку болячка з’являється на троянді, а вже потім на винограді:
Cтарий прес для винограду:
В таких ночвах грузини давали виноград. Робили це виключно чоловіки, жінкам не дозволялось:
В цьому підвали бував сам Пушкін та король Румунії Кароль III. Бочкам по 600 років:
Всі екскурсії закінчуються в магазині, де можна купити продукцію заводу. Люди гребуть ящиками, ми не були виключенням. Добіса вдалий маркетинговий хід. Екскурсія надзвичайно цікава і пізнавальна.
На внутрішньому подвір’ї:
