Радомишль невиличке місто в Житомирській області з населенням в 15 тис. чоловік. Територія міста була заселена близько 30-ти тисяч років тому, потім тут було древлянське місто Мичеськ, яке пізніше стало називатись Микгород. Вже XVI столітті, після чергової татарської навали, місто перенесли на більше крутий лівий берег Тетерева. Житилі Мичеська настільки прониклись цією вдалою ідею, що перейменували місто в Радомишль, що за народною етимологією означало “радісная мисль”
Мабуть важко знайти більше попсове місце біля Києві ніж “Замок Радомисль”. Багато хто впевнений, що це реальний замок, але це далеко не так. Це добре реконструйований водяний млин. Водяний млин був побудований наприкінці XIX століття на фундаменті паперової фабрики, яка була заснована тут аж в 1606 році, але після декількох козацьких була зруйнована:
Водяний млин функціонував до 60-х років, а потім про нього всі успішно забули. І лише 2007 відомий дерматолог Ольга Бомололець викупила стару будівлю і почала приводити її до ладу. Наразі тут відкрито музей Ікони, є готель.
І тут вже не обійшлось без конфлікту з місцевою елітою. В травні 2011 група людей вночі знесла частину огорожі території водяного млина. Цей скандал дійшов аж до Януковича, який комусь там поручив розібратись з чимось. Недруги Богомолець стверджують, що вона перекрила доступ до річки декільком десяткам будинків радомишлян:
За млином знаходится Папиронський став:
