Село Печера – це Тульчинський район і правий берег Південного Бугу. Якщо повернутись на 90 градусів від сокілецького млина то можна побачити церкву Різдва Присвятої Богородиці:
За церквою відкривається фантастична панорама Південного Бугу:
На місцевих порогах активно займаються рафтингом:
Григорій Дука ще за часів свого панування розбив в Печері парк. На початку XIX століття про цей парк вже дбав рід Свейковських, які побудували тут палац, що був схожий на палац Потоцьких у Тульчині.
Останніми власниками палацу і парку були Потоцькі. Потоцькі зібрали тут величезну колекцію книг, більшість яких була знищена пожежою в 1918 році, коли сюди дісталась влада робітників і селян. Перед Другою світовою війною комуняки наказали розібрати палац і побудувати санаторій. Під час війни тут знаходився німецький концтабір “Мертва петля”, куди відправляли в основму євреїв з навколишніх земель. Тепер “коммуністичний палац” виглядає так:
Відомий скульптор Городецький (Київських Дім з химерам його рук діло) на замовлення Потоцьких в 1904 році побудував в лівій частині парку усипальницю, про що й говорить надпис на самій усипальниці:
Замовникам дуже сподобалось творіння Городецького і після підписання акту виконаних робіт 🙂 вони подарували Городецькому надзвичайно дорогу рушницю, яка коштувала більше ніж його гонорар. Городецький прийняв подарунок, але за умови, що він залишить рушницю у Потоцьких і буде полювати з нею, коли приїде в гості:
Як не дивно, але в усипальниці за часів радянської влади був лише кінотеатр, а не божевільна чи якийсь диспансер, мабуть, раціональним думкам радянського періоду завадив незначний розмір будівлі:
Наразі усипальниця називається костелом святого Андрія Боболі, якого називали апостолом Полісся, за активну пропаганду католицизму в середині XVII століття.
