Оленяча ферма знаходиться поблизу села Липча (Хустський район, Закарпатська область) . Ферма заснована в 1987 році, а перших мешканців сюди завезли з Калініградської області ( Росія). В 90-х роках ферма перебувала в значній скруті, тому зарплату працівниками іноді видавали м”ясом тварин. З 2003 року господарство знаходиться у приватній власності, а поголів”я налічує близько 200 голів oleniacha_ferma_lypch
Якщо ви сюди приїжджаєте в спеку, то варто планувати візит або на ранок або ввечері, оскільки тварини від високих температур ховаються в лісі. На минулі травневі свята в 10.30 рогаті вже ховались серед дерев, тому нас зустрічали лише декілька десятків представників “молодняка”:
Головна розвага на фермі це годування тварин. Сухарі можна купити на місці. Всі олені “в темі”, тому вмовляти їх взяти шматок хліба не треба. Ось ці зразу зацікавились:
Прибуток з оленів отримають шляхом продажу “молодих” рогів, які з”являються у липні і можуть щодня виростати на 3-5 сантиметрів. Старі роги плямисті скидають у березні. Відпиляний “матеріал” відправляють на фабрику в Тернопіль
Класичні плями оленя з”являються лише влітку:
Крім оленів, тут ще й вівці є. Вівці теж в “темі” і не дай Бог вам дати слабину і пригостити хоч одну. Ось це хитре створіння перше прибігло просити сухарів:
А потім набігла ціла гоп-компанія – “Сышишь, сухари есть ? А еси найду?”.Врятував нас білий пес, який відігнав їх, а потім постійно ходив за нами. Вівці одразу вирішили що трава смачніша за сухарі і до пса більше не наближались 🙂
