На Говерлу хотілось давно і в кінці серпня 2014 моя мрія здійснилась. На машині обережно доїхали до бази Заросляк. Хто їхав на авто, той знає, що там багато високих каменюк на дорозі і запросто можно подряпати пузо машині, або ще й гірше..
Приїхали ми з самого ранку і народу майже не було. З нами почала сходження компанія молоді з чернівецькми номерами на авто. До Говерли є два маршрути – один 3,7 км, але більш крутий і більш пологий 4.3 км. Ми вибрали пологий. Стартуємо…
Спочатку йдемо лісом:
Потім починається чагарник якийсь. Мала Говрела на фото:
Краса:
Я тоді активно бігав щодня, тому вважав, що до Говерли я готовий, але всеодно було тяжко підніматись по камінню:
Проходимо Малу Говерлу і починається туман. Вперше в житті бачу як повз мене проходять хмаринки…дуже цікаво)
Невеличке вікно в тумані. Швидко сфотографував:
І ось вершина. Туман страшенний, нічого не видно. На підйом ми витрали 2,5 години:
Сад:
Молодець хлопчина:
На вершині холодно, десь градуси чотири, хоча внизу +15. Наші чернівецькі конкуренти тільки доходять до вершини, а ми вже спускаємось. На мій тролінг ” Що ви так слабенько?)”, отримав відповідь – ” З нами дами і ми вчора гарно випили”). Починаємо спускатись іншим, довгим, маршрутом.
червоненьке на фото – база “Заросляк”:
Паралельно з нами спускався якийсь дядько і постійно жартував над тим хто піднімається. Одні жіночці сказав, що до вершини тридцять хвилини, хоча до неї залишилось 10 метрів). Іншим сказав, що вони запізнились на автобус з Верховин, тому йдуть пішки)
Вершина в тумані:
Краса:
Дуже цікаво спостерігати за людьми, що піднімаються. Ми зустріли декілька солідних груп, яких привезли до Заросляка автобуси. Жіночки років 50-60 просто помирали на підйомі, дівчина своєму хлопцю влаштували істерику, що вона більше не може йти. Якогось біса всі вони йшли по короткому, але складнішому маршруту. Якийсь дідусь, років 70 пожалівся нам, що раніше без перепочинку піднімався, а тепер має відпочивати!!! Дай Бог мені в 70 залізти на Говерлу с перепочинком)
Водоспади на річці Прут:
На зворотню дорогу ми витратили три години.
<iframe src=”https://www.google.com/maps/d/embed?mid=1rmddp_OVEZAt8eOS3qb5bfVyCYA&hl=uk” width=”640″ height=”480″></iframe>
Як дістатись:
З траси P24 повернули на базу Заросляк. З бази Заросляк пішки