Градара це дуже затишне італійське містечко майже біля моря в регіоні Марке, в провінції Песаро-Урбіно. Нас цікавить тут лише його центральна частина. Одразу ж біля входу в центр міста є каса, де можна купити квиток, щоб забратись на мури. А на мурах ось таке:
Я і мій друг, голуб, трішки збожеволіли від такої краси:
Будівницто фортеці почалось ще в XII cтолітті. Будували її П”єтро та Рідольфо дель Гріфо.
В 1299 році Градарой почав володіти Джованні Малатеста де Верруккіо. Сім’я Малатеста володіла замком два століття, аж до 1463 роки, коли з другої спроби фортецю захопив Франціско Сфорца. Ніби-то захисники фортеці здались, після того як Церква піддала місто анафемі. Справо в тому що Сигізмнудо Малесто був відлучений від церкви через підозру у вбивстві своїх двох дружин:
В 1494 році фортеця пережила євроремонт, оскільки власник, Джованні Сфорца, вирішив очарувати свою нову дружину. Хоча це лише версія…але євроремонт не приніс щастя молодим. Через три роки Папа Римський анулював цей шлюб
На задньому плані сама фортеця:
Блукаємо вуличкою Градари, тут їх всього декілька:
В 1920 році інженер Беллуно купує це місто і починає його реставрацію. Завдяки йому місто зараз просто цукерочка. Фортеця:
Вхід в фортецю коштує шість євро. Внутрішнє подвір”я:
В середині – музей. Є там, наприклад, старі меблі:
Фреска кінця XV cтоліття:
Ніякого оглядового майданичику в фортеці немає. Це мене дуже здивувало. Хоча й біля фортеці краєвиди гарні:
Головна вуличка старого міста – бари і сувенірні магазини:
Перша ліня оборонного муру, по ньому ми ходили спочатку:
Адріатичне море:
Головний вхід:
З іншої сторони:
Як дістатись:
З міста Catollica, Gabicce Mare, Pesaro автобусами 130 та 131. Розклад можна знайти http://www.adriabus.eu