Більшівці — це маленьке селище обабіч дороги на Рогатин із Франківська або навпаки.
Селище вперше згадується у 1402 році як “Малий Бовшів”, коли вдова галицького міщанина передала його архієпископу Якову Стрепі. В інших джерелах згадка датується 1436 роком під назвою Bolschow Min. У минулому це було типове західноукраїнське невеличке містечко з ремісничими цехами та компактним проживанням євреїв.
У Більшівцях є що подивитися любителям старої архітектури. Наприклад, ратушу, зведену в XIX столітті.
У травні 2015 року під будівлею виявили дві австрійські гранати в старій каналізації, які знешкодили сапери.
Синагогу було збудовано у XVIII столітті в класицистичному стилі, а згодом, у ХІХ столітті, її дещо розширили чи перебудували. Від 1635 року в Більшівцях мешкала єврейська громада; особливо активно її розвиток відбувався в другій половині ХІХ століття: близько 70 % населення становили євреї. У 1939 році населення містечка становило 3 400 осіб, із них 1 400 — євреї. Під час Другої світової війни німці розстріляли в містечку, за різними даними, від 1 000 до 1 940 осіб.
Без палацу в містечку не обійшлося. Палац був збудований у 1927–1929 роках родиною Кшечуновичів після того, як попередній маєток, зведений ще у 1800 році, зруйнували під час Першої світової війни.
Вартість проекту оцінювалася приблизно в 1,8 мільйона злотих; будівельні матеріали частково походили з тієї самої каменоломні, що й камінь для замку в Галичі.
Звичайно, біля палацу був розбитий парк. Парк площею понад 10 гектарів, створений в англійському стилі, був прикрашений алеями рожевих акацій, газонами і декоративними квітниками. Після Другої світової війни палац втратив статус приватної резиденції. У 1969 році споруду перетворили на районну лікарню, пізніше — на притулок для людей похилого віку. Наразі тут знову функціонує лікарня.
Костел у Більшівцях був зведений у першій половині XVII століття. Його засновником став Ян Бучацький, відомий шляхтич і галицький каштелян. На основі костелу був розбудований монастир отців-кармелітів. За часів другої світової війни в монастирі розташувались НКВД і тут були катівня та в’язниця.
Після війни тут тримали свиней, та приймали склотару. Навіть були плани організувати музей атеїзму. Тепер це Санктуарій Матері Божої Більшівцівської.
