Озаринці – доволі велике село Могилів-Подільського району Вінницької області зі звичайною неспокійною історією будь-якого подільського села.
Найвизначніші релігійні пам’ятки села знаходяться на одній вулиці, що, звичайно, спрощує їх огляд. Першою на очі трапляється церква Різдва Пресвятої Богородиці, яка була збудована в 1868 році на кошти Графа Чадського:
Але в ті часи в селі проживало майже п’ять (!!!) тисяч людей і однієї церкви на всіх не вистачало. Народ вимагав нових церковних потужностей в місті, оскільки багатьом доводилось стояти на вулиці під час богослужінь. На Великдень 1882 року біля церкви з цього приводу відбувся пристойний махач. Після цього, частина села, мабуть та яка програла бійку, вирішила поруч побудувати іншу церкву. Така геніальна ідея, перетворилась на довгобуд і храм завершили лише в 1910 році. А для оздоблення церкви місцеві жителі розпродали ще одну сільську церкву:
А потім все було по-радянському шаблону: Свято-Успенська церква закривається, перетворюється на склад, клуб, музей, спортзал. Зараз вона в занедбаному стані:
Наступним йде костел Воздвиження Хрест Господнього. Костел побудований в 1741 році, а в ХХ столітті, після приходу червоної нечисті, перетворений на склад:
З муру біля костелу свого часу виступав Семон Петлюра, який агітував за незалежну Україну:
Далі слід поблукати вулицям села, або просто спитати у місцевих про синагогу. Жодне подільське містечко в ті часи не обходилось без єврейської громади і Озаринці не виключення. В XVIII тут була збудована синагога. В 1941 в середині синагоги від рук ще однієї нечисті згоріло 86 євреїв:
На правому березі річки Немійки в 1657 році була збудована фортеця. Від фортеці, наразі, залишилось оце:
В 1690 році турки зруйнували її, але через дев’ять років вона знову була відбудована. За радянських часів залишки фортеці розтягли на колгоспні сараї:
В 1901 році, як я вже казав, населення становило 4947 чоловіка. Під час Голодомору померло близько 2000, а реперсії 37-го забрали 150…