Тростянецький дендропарк це звичайно краса. Тихо, мало людей і затишно. За десять років я тут був разів шість і кожний раз отримую реально насолоду. Дуже затишне місце. Від Києв їхати 200 км, це й не так вже багато, щоб отримати таку насолоду від прогулянки.
Наскільки я розумію в минулому українські багатії будували парки з двох причин: через жінок, або через те, що не було їм чого робити. Парки Умані і Білої Церкви з”явились завдяки прекрасним панянкам, а Тростянець – тому що онуку гетьмана Скоропадського не було куди дівати гроші..
Дендропарк був задуманий, таким чином, щоб кожна галявина виглядала як окрема природна композиція. Корочше кажучи, Скоропадський хотів, щоб у відвідувачів роти не закривались, а очі були великі і круглі від навколишньої краси. Я відчув на собі цей задум сповна.
Іван Михайлович, будуючи цей парк, вирішив, що струмка для цього парку буде замало, тому струмку зробили пластичну операцію і перетворили його не декілька озер.
Довжина Великого ставка 1,3 км. Максимальна глибина становить лише 5 метрів, в минулому було більше.
Сонячна галявина :
Ставок Куциха:
Сам парк Іван Михайлович Скоропадський почав будувати в 1833 році. Наразі площа парку 204 га.
Справжніми господарям сучасно парку є лебеді. Вони тут є, вони чекаю від вас їжі і завжди пливуть за вами, знаючи що ви щось принесли
Одного разу Іван Михайлович поїхав до Європи, де познайомився з жінкою. Він запросив її до себе, але та сказала, що вона не поїде оскільки жити не може без Швейцарії і її природи. Тому було вирішено зробити Швейцарську ущелину в Тростянці.
Вона приїхала, але побула трошки і поїхала назад в Європу. Ех, Жінки… Це звичайно не зірка з неба, а всього лише ущелина… але все ж таки…..
