Рукомиш

Рукомиш невеличке село в Бучацькому районі Тернопільської області. На околиці села знаходяться травертинові скелі, в яких розташований скельний монастир. Ну і краєвиди тут симпатичні:
Рукомиш

На мальовничу долину річки Стрипи можна подивитись не виходячи з машини, якщо їхати з Тернополя на Франківськ через Бучач:
Рукомиш (1 из 1)-4

Саме село з населенням в 419 чоловік:
Рукомиш (1 из 1)-3

Травертин – гірська порода, яка піддається облицюванню і шліфуванню. В 1975 році біля села знайшли ще родовища гіпсу, але розроблювати його не стали через святиню:
Рукомиш (2)

За переказами, монахи з"явились тут ще в XIII столітті. В 1754 році Микола Потоцький наказав всім ченцям монастиря переїхати до Бучачу, де він відкрив гімназію при місцевому монастирі:
Рукомиш (1 из 1)

Але наміснику Рукомиша, Фадею Венгерському, не сподобався такий перебіг подій, тому він перетворив цей монастир на церкву:
Рукомиш (5)

В липні 2012 року  шматок скелі впав на  церкву Святого Онуфрія. Була зруйнова частина храму ( трішки зсув скелі видно в правому нижньому куті). Дивом не постраждала відома скульптура Святого Онуфрія ( автор галицький скульптор Іван Пензель). Пізніше цю скульптуру хотіли відвести і на реставрацію, і на виставку, але місцеві селяни сховали її, бо бояться, що вона не повернеться назад.
Рукомиш (6)

16 жовтня 2011 року в скельному монастирі був відкритий пам"ятник Юрію Михайлецькому. який служив в лавах УПА. Десь в 1947 році йому було поставлено завдання доставити секретні документи в Бережани і самоліквідуватись, але він цього не зробив. Повернувся до рідного Рукомиша і 20 років ховався в печері поблизу монастиря.  В 1967 році його було викрито. Печеру оточили, але Юрій вирішив закінчити життя самогубство. Обмотав куфайкою голову і підпалив її, щоб його не могли впізнати і завдати шкоди  родичам.